Я - класний керівник
«Мене призначили класним керівником...»
Говорять,
що учитель — артист своєї справи, але глядачі не зустрічають і не проводять
його оваціями. Говорять, що учитель — скульптор, але його роботи до певного
часу ніхто не бачить, окрім нього самого. Учитель — це лікар, але його пацієнти
рідко дякують за лікування, та і лікуватися не дуже прагнуть. Де ж черпати
цьому артисту-скульптору-лікареві натхнення, коли ти ще і не просто учитель, а
класний керівник?
Відповідь:
у дітях, яких тобі довірили . Адміністрація, призначивши класним керівником,
батьки, які з надією вірять, що ви станете для їх дитини другою мамою чи татом
або і мамою, і татом разом.
То
ж скажіть собі 1 вересня або раніше: «Бувають керівники великі, дуже великі,
керівники підприємств, держав, організацій. А я — класний
керівник, і це звучить гордо. Саме від мене залежить, яким змістом наповняться
7 років шкільного життя моїх вихованців і на скільки вони будуть щасливими, ці
7 років і все подальше життя. І якщо іноземній мові я навчу по-справжньому
декількох дітей, то зробити щасливими можу значно більше, бо маю життєвий
досвід, принципи, оптимізм Учителя. »
То
ж сміливо беруся до справи. І перш за все, до особових справ. Разом з
класоводом заочно вивчаю їх характеристики, соціальний стан, успішність. Якщо
заздалегідь знаю, що буду брати клас, то відвідаю по декілька уроків і свят у 4
класі. Своє перше знайомство розпочинаю з цікавої анкети і вже до початку
навчального року про дітей знаю багато: чим захоплюються, в яких сім’ях
ростуть, з ким дружать, що читають і чи читають взагалі, які люблять предмети,
подарунки, свята і т.п. Мені теж діти задають найрізноманітніші запитання і я
чесно даю відповіді. До 1 вересня готуюся ретельно. Розсилаю письмові
запрошення, готую подаруночки (маленькі свічки, дзвіночки, обереги з трав,
ангелочки), прикрашаю клас. Перший урок — за темою, але своїм сценарієм. На
дошці слова:
Хай буде всім нам день
оцей, як свято,
Хай буде щастя у серцях
батьків.
Хай кличе дзвоник нас до
знань завзято.
Хай буде радість вищою
від слів.
Поговорить
потрібно: про початкову школу і першу вчительку, про клас і класне приміщення,
про правила і закони , які створимо і дотримуватимемось. Пограть,
пофантазувать, поспівать. Зробить так, щоб батьки залишилися спокійними, діти
натхненними. Я вважаю, що школа — це затишний дім, у якому дітям цікаво і вони
реалізовують себе, учителям комфортно і вони працюють творчо, батькам спокійно
і вони співпрацюють зі школою. Клас — це одна з найулюбленіших кімнат цього
будинку.
А
вже на класних зборах починати створювати те, що ми називаємо системою
самоврядування в класі, традиціями, виховною системою. Як , де і з ким діти
сидітимуть, де шукати і в яких випадках учителя, як жити безпечно в школі і за
її межами, як зберегти успішність, що робити після уроків. На все повинні бути
чіткі відповіді, незаперечні і зрозумілі правила. В 5 класі чим частіше
заходить класний керівник в в клас, тим швидше налагодиться життєдіяльність
колективу. Можна виділити своє місце в класі, приносити туди ігри, книги.
Бачити всіх, довіряти всім, підбадьорювати всіх, - це те, що потрібно і дітям,
і батькам.
Щоденно
створювати зовнішню оболонку класу і наповнювати внутрішньою суттю.
Зовнішня оболонка класу:
·
у класі повинно
бути тепло
·
у класі затишно,
квіти обов’язкові
·
створені місця
для інформації, відпочинку, переодягання, інвентарю
·
разом з дітьми
створити цікаві куточки.
Це
може бути «живе дерево», яке ми одягаємо по-різному восени,
зимою, навесні.
Куточок
«Від красивого — до людяного», куди розміщуємо різні вироби.
Класний куточок може складатися з різних розділів, кожен — лист А-3 з яскравою назвою:
«ЗАКОН» (закони класу, які приймаються на класних зборах, доповнюються протягом
року, 12 головних дієслів) , «УСПІХ» (розміщуємо діаграми успішності, вітаємо
призерів змагань, конкурсів), «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» (поміщаємо зміну доручень,
склад групи лідерів, результати участі в КТС), «ЗАТИШОК» (обов’язки чергового
по класу, графік і результати чергування у вигляді кольорограми), «ДОБРО» (тут
ведемо літопис добрих і корисних справ), «ТВОРЧІСТЬ» (поміщаємо власні куплети,
роздуми, замітки, малюнки), «ДОВКІЛЛЯ» (ведемо календар погоди і народний
прогностик, досліджуємо народні прикмети), «НАСТРІЙ» (щодня кожен учень малює
свій настрій, вітаємо іменинників), «РЕКОРД»(заносимо серйозні і не дуже
рекорди класу). Такі яскраві назви куточків сприяють позитивному вихованню.
Внутрішня суть :
·
Обов’язкова постійна
зайнятість учнів цікавими, потрібними справами, і тоді вони з легкістю
перейдуть через складний підлітковий вік. Я в цьому переконалася на досвіді
двох випусків. Переконайте в цьому батьків, і діти будуть
співать, грати на інструментах, танцювать, займатися спортом, рукоділлям, і не
будуть байдикувать, палить. Повірте: це працює!
·
Заповніть
перерви різними справами,
особливо це корисно для дітей сангвініків і холериків. Нехай вони грають і до
них приєднуються учні з інших класів, а не навпаки. Це відразу здружить клас.
·
Не ставте
вирок дитині : «Ти сидітимеш з
Дашею». І так усі 7 років. Спробуйте нашу схему: кожна дитина пише на листочку,
з ким хоче сидіти протягом тижня. Я аналізую їх записи і розсаджую: спочатку
парту обирають ті пари, які не співпали, потім ті, які мають односторонній
вибір, а пари, які співпали, сідають на вільні місця. Фіксую дане розміщення і
через тиждень все починаємо заново. Уже в 7 класі цей «кросворд» розв’язують
самі учні. Вони сприймають пересаджування з радістю, так, ніби міняють
стільчики у кімнаті з сестричкою, а не самі будинки, в яких живуть. В кінці
року обираємо того учня, з яким хотілося б сидіти найбільшій кількості дітей,
даруємо «Велике серце».
·
У школі і класі
проводяться різноманітні заходи, черговий командир відмічає участь кожного в
них, в кінці семестру і року обчислюємо коефіцієнт активності
(КА) кожного учня. Зникне потреба це робити, коли байдужих учнів у класі не
стане, активність буде 90-100%.
·
Система
самоврядування має таку схему:
таємним голосуванням обираємо чергового командира. В 5 класі — на тиждень, в 6
— на 2, в 7 — на 3. З командирами проводимо «школу лідерів». Командир на
власний розсуд і бажання дітей створює собі команду помічників. В цю
ініціативну групу входять: члени ради школи, літописець, квітникар, фотограф,
організатор КТС, відповідальний за навчання, чергування, редактор. Аналізуємо діяльність
кожного, перевіряємо документи, які ведуть діти: зошит чергового командира,
щоденник поведінки, літопис, куточки
·
Види
діяльності повинні бути значущі,
побудовані на інтересах дітей, їх батьків, давати позитивні враження і
результати. Якщо в класі багато хлопчиків, то запускайте
повітряні змії, ракети, знайдіть людей, які навчать їх користуватися
різними видами техніки, апаратури. Переконайте батьків, щоб подарунок дітям
зробили у вигляді підписки на популярні дитячі видання (діти люблять читати
журнали). З дівчатками не забудьте про відверті бесіди, тематичні періоди
рукоділля, майстер-класи з кулінарії .
·
Важливі
традиції в класі: ритуали дружби
(наприклад, щоранку складать долонька до долоньки і говорять «З класом -
класно»), взаємоповаги (листи, дзвінки), спільні свята (іменинні дні), своє
дерево і галявина в лісі, «послухаємо лісову тишу», «знайдемо скарб»,
«пожмуримося», День доброго ангела, День кумедних зачісок, Новий рік у лісі.
·
Щоб було
«обличчя» класу, потрібно до
всього підходити творчо і не боятися вирізнятися. Проводити яскраві заходи, які
не потребують особливої підготовки, оскільки одноразові лекції є неефективними.
Пам’ятайте, що все, що ви робите, це для дітей, це благородно, не бійтеся
дарувати себе дітям. Це не для тих учителів, які вважають, що у школі працюють
всі однаково і вирізнятися не потрібно.
·
Все робити в дії,
виховувати через діяльність, не стояти самому осторонь. Те, що
пропонуєте дітям, по можливості робіть і самі. Цей зразок корисний для тих
дітей, яким не допомагають батьки або батьків немає. У дітей виробляється
гарний смак. Приносьте до класу щось цікаве (вічний календар, ієрогліфи імен,
старі газети і журнали, фотоальбоми), і діти також поділяться чимось цікавим.
·
Знаходьте час
на дослідження.
Найпростіші
з них можна проводити без допомоги психолога:
- соціометрія,
- «Класний керівник очима
вихованців»,
- квіточка — семицвіточка
(бажання),
- лист собі,
- «коли я щасливий, коли
засмучуюсь»,
- визначення
темпераменту.
·
Роботу з
батьками проводьте систематично,
прозоро, послідовно.
·
заведіть
батьківські щоденники;
·
а в учнівських
щоденниках не просто ставте підпис, а відмічайте все, за що можна подякувати
дитині, батькам, з чим можна привітати;
·
готуйтесь до
батьківських зборів краще, ніж до відкритого уроку;
·
відвідуйте сім’ї,
цей класичний прийом ПРАЦЮЄ вам на користь;
·
обов’язкові
спільні свята, заходи, походи, поїздки.
·
Не забувайте про документацію:
·
особові справи —
це не складно, але обов’язково;
·
журнал
передивляйтеся не тільки на сторінці «Відвідування»;
·
зошит
педспостережень в довільній формі;
·
план виховної
роботи складіть для себе і класу, а не для перевірки завучем
·
робочих папок у
мене декілька: в одній — анкети, дослідження, дитячі твори, листи з виховних
тем; в іншій — розробки для свят, ідеї і матеріали для роботи з класом. Папка з
відкритими виховними заходами зберігається в заступника директора з виховної
роботи.
Якщо
всю роботу класного керівника виконувати системно, то час для неї з’явиться, і
ви отримаєте надзвичайне задоволення від роботи, від її результатів (красивих,
розумних, людяних, вихованих) і вже з вдячністю і гордістю скажіть
: «Я — класний керівник»
Коментарі
Дописати коментар